Вустами кобзаря.

16 жовтня 2016 - Stanley

Коли релігію в своїх цілях намагаются використовувати політики, вона часто замість того щоб об'єднувати людей стає причиною чвар і конфліктів. Так було і в нашому селищі в 20х роках минулого століття. Трьохсвятительська церква, що була на Павлівці ( де зараз меблева фабрика) належала до Обновленської (української) православної церкви, в той час як решта три - Миколаївська, Покровська та Воскресеньська зберігали вірність традиційному московському православ'ю. Що, звісно, стало причиною напруженності в суспільстві. Публікуємо спогади кобзаря Петра Древченка,(зберігається у фонді ІМФЕ і-и. Рильского, м. Київ),  який був свідком цмх подій .

"'Пригласив мене знайомий дяк в Ольшану, в українську церкву попід Харковом. Там ото на Павлівці служать по українські! ,а він там і за регента і за дяка. Посадили мене -прямо в ограді і почав я грати думи. І так добре діло у нас пішло, аж тут чорт приніс православних християн "слав'ян". Очепили "слав'яни" кругом ограду Павлівської церкви (оказуєцця, що в Ольшані аж три слав'янських попи без приходу, і ото вони хотіли одібрати в українців Павлівську церкву, а українці й собі хотіли одібрати "слав'янські" ) та й почали виганяти українців... Матінко Божа, іцо там робилося ...Українці не доправили служби, всі вийшли з церкві , та крізь ограду почали лаяцця з "слав'янами". А їхні?, піп як закричить:'' Ах ви безбожнікі! Вовск вам жисті не будет, не сайдьот она на'вас, покайтесь пока не поздно! А еті чудакі- (це на українських попів таке) - пусть немедленно ослабонят славянскую церкву, пусть не надругаются над православнимі святинямі і каменного церквою!"

А люд гомонить, як те море бурхливе: "Викидай хахляндію із славянської церкви!". А українці їм "дулі" дають крізь ограду, а де вже і "матом" почали гнуть. Але "слав'яни" більше в собі войська мали, так, що якби не вмішалися міліціонери, то комусь би добре попало б. А в українців піп бідовий. Говорить міліціонерам: "Товаріщі! Вони ще й до сих пір за царя Миколу богу моляться та проти совіцько'і влади!"

-   А ви? - кричить "слав'янський" піп, - за Симона  Петлюру та за Мазепу!

-     Бреше, епархілльная кріса! Ми, таваріщі міліціонери, молимося за зброю Червоної Армії, за Ворошилова, Будьонного і за все правительство, а їм тільки й снитця святий синод та двохголовий орел!

Ну, міліція приказала "слав'янам" розійтися по домам, а українці почали кричати і обідню править. А дяк цей біга та все каже: "Ось я їм покажу, за кого ми молимося" - Коли це хор , як гаркане: "Боже! Дай силу зброї війська Червоного та їі атаманам Ворошилову і Будьонному!"

 

Так я, стою ото у церкві та й думаю, що між нашою церквою, лавкою і Благбазом немає ніякої разииці. Що в лавці тебе вірменин обдуре, на Благбазі босяки обмотають, а в церкві обмошениичають і зроблять з тебе безбожника страшного. Хоч би й справді був Бог, то уздрівши бо таких служителів Господніх, одмовиться од богування, або й зовсім одсахнеться од усього земного і небесного. Бо на світі від церкви залишилася сама комерція..."

Публікуєтся за виданням "Нова Україна" №6, 1992.

Дякуємо п.Костю Черемському за наданий матеріал.

Подібні матеріали:

Новости поселка ОльшаныЖодного міжетнічного конфлікту у Вільшанах немає.

ІсторіяЯк вільшанців на іконах намалювали

Історичний архівФиларет. з "Історико-статистичного опису Харківської єпарпхії"

ІсторіяВільшанські народні пісні

ІсторіяЄвангелісти Миколаївської церкви

Коментарі (0)

Коментарі відсутні. Ваш буде першим!

← Назад

Яндекс.Метрика